Наше Кредо Репортаж Vox populi Форум Сотрудничество Подписка
Сюжеты
Анонсы
Календарь
Библиотека
Портрет
Комментарий дня
Мнение
Мониторинг СМИ
Мысли
Сетевой навигатор
Библиография
English version
Українська версiя



Лента новостей
Українська версiяArchive ]
Print this

АРХІВ: Архиєпископ УАПЦ (Соборноправної) Григорій (Огійчук) на сербському святі в Нью-Йорку, 1966 р.


З нагоди завітання Його Величности юґославського короля Петра II до Нью-Йорку на запрошення Настоятеля о. ігумена Василя Войновича і Парафіяльної Ради сербського катедрального Собору Св. Сави та з благословення сербської ієрархії в неділю, 12 червня ц. р., Високопреосвященний Владика Архиєпископ Григорій відслужив Архиєрейську Літургію в сослуженні Настоятеля Св.-Михайлівської парафії УАПЦ (яка міститься при цьому ж Соборі), чотирьох сербських священиків, сирійського архімандрита і сербського диякона.

Зустрінутий Настоятелем Собору і головою Парафіяльної Ради п. Т. Топаловичем, король увійшов у храм разом з Її Величністю королевою Олександрою і зайняв спеціяльно для них приготовані місця для слухання Служби Божої.

Владика Григорій, як завжди, служив прекрасно із своєю, тільки йому притаманною староукраїнською тонацією, що зворушувала вірних до сліз.

Після Служби Божої Владика Григорій, духовенство й гості були запрошені на королівський бенкет, на якому Владика Григорій виголосив сильне, надхненне і щире слово, яке сколихнуло присутніми. Багато разів слово переривалося оплесками.

Владика говорив про те, що спільна доля – поневолення жорстоким ворогом – зблизила сербський народ з українським і скерувала його думки на потребу спільної боротьби проти комунізму та його аґентів, а в тому числі й проти найпідступніших із них – аґентів у рясах, які і тут, на еміґрації, намагаються паралізувати діяльні сили як сербського, так і українського православ’я, виконуючи на еміґрації волю «пославших їх». Тому наші вільні від комуністичних впливів Православні Церкви й створили єдиний антикомуністичний фронт і над зміцненням та поширенням цього фронту розгорнули відповідну працю.

«Наші народи, – сказав Архиєпископ Григорій, – на 95 відсотків православні. Отже, дýхова сила цих народів є в силі їхніх православних національних церков, у чистоті православ’я цих церков і в непохитній вірності ідеї політичної і церковної незалежности їх народів. Крім того, сила вашого сербського народу лежить у згуртованості навколо законного, визнаного всім народом у свій час вільної Юґославії і благословенного Сербською Православною Церквою Його Величности короля Петра II, за здоров’я і добрі успіхи якого ми сьогодні молилися у прекрасному катедральному храмі. Нехай же Господь благословить короля Петра і всіх нас діждати того дня, коли буде змога відправити вдячний молебень за звільнення Юґославії й України від комуно-большевицького ворога-супостата і за повернення на державний трон до столиці Юґославії, древнього Беоґраду, короля Петра II, якому бажаємо многих і многих літ».

Слова Владики покрив могутній спів многоліття королеві.

В кінці бенкету у змістовній промові король Петро, який на початку бенкету підходив під благословення Владики, згадуючи про українців, сказав:

«Ми дякуємо українському народові і Українській Автокефальній Православній Церкві за їхню допомогу. Цієї допомоги в нашій боротьбі за перемогу над спільним нашим ворогом ми ніколи не забудемо. Без співпраці всіх наших народів ми не зможемо перемогти і звільнити наші країни. Наш народ в свою чергу зробить усе, що в його силах, щоб допомогти нашим українським друзям. Наша співпраця є речовим доказом, що наші народи і їх спільна релігія залишилися на висоті своєї православної ідейности і вікових традицій, і ми горді з того, що вони – морально й дýхово – на належній висоті.

Зокрема, я радий з того, що маю нагоду подякувати Високопреосвященному Владиці Архиєпископу Григорієві за його теплу архипастирську участь у подіях цього дня і за його святительське благословення, як дякую і його духовенству та всім присутнім на цьому бенкеті братам-українцям».

Прощаючись, король тричі поцілувався з Владикою, поцілував його руку і подарував йому свій портрет із власноручним написом.

Джерело: Православний Українець. – Ч. 2 (102), квітень-червень 1966 р. – С. 24.

 

Пожалуйста, поддержите "Портал-Credo.Ru"!


[ Back to list ]


Заявление Московской Хельсинкской группы и "Портала-Credo.Ru"









 © Портал-Credo.ru 2002-18 Рейтинг@Mail.ru  Rambler's Top100  Яндекс цитирования