Наше Кредо Репортаж Vox populi Форум Сотрудничество Подписка
Сюжеты
Анонсы
Календарь
Библиотека
Портрет
Комментарий дня
Мнение
Мониторинг СМИ
Мысли
Сетевой навигатор
Библиография
English version
Українська версiя



Лента новостей
БиблиотекаАрхив публикаций ]
Распечатать

Митрополит Іларіон Огієнко (1882–1972). "Смертію смерть поправ". До питання про текст тропаря Пасхи українською мовою. [литургика]


Ваше Високопреосвященство!

У зв’язку з Великоднем виринула диспýта: чи в Великоднім Тропарі правильно вжите «поправ» в «смертію смерть поправ». Що має означати це «поправ»? Не бачу в цьому сенсу, тим більше, коли в українському перекладі є «поборов» або «здолав». У всіх текстах, які я маю (Вечірня й Утреня, різні Молитовники, Часослов і т. ін.) є «поправ». А я собі пригадую, в нас на викладі обрядів (а я є абсольвент Богословської Академії у Львові) одного разу наш професор і духівник о. Степан Рудь звертав нам увагу, що неправильно є співати «поправ», – має бути «побрав», цебто поборов.  Я від того часу все співав «побрав». У зв’язку з теперішньою диспýтою маю сумніви. Дуже прошу вияснити мені цю мовознавчу квéстію.

(Торонто, 1. V. 1951. Роман Ґеник-Березовський.)

Великодній Тропар: «Христос Воскрес із мертвих, смертію смерть поправ, і сущим во гробіх живот дарував» дуже давнього походження, і з глибокої давнини тримається в Церкві без змін, як і більшість того, що співається, бо звичайно сам спів зберігає текст. Ось у моїй бібліотеці рукописна Тріодь Цвітна десь середини XVI-го віку, і тут Великодній Тропар поданий нормально, тільки не «во гробіх», а «во гробі». У Могилянському Требнику 1646 року текст Тропаря нормальний.

Я бачив багато різних стародавніх книжок, і в них завжди «смертію смерть поправ», – ніколи ніде не бачив, щоб було «побрав». Зрештою, цю справу остаточно вирішує тільки текст грецький, бо наш Тропар – переклад з грецького. А в грецькому тексті маємо: thanato thanaton patesas. Тут дієприкметник patesas від pateo, а це значить – топтати, чавити, а в Новому Заповіті і в Богослужбових книгах часто і з переносним значенням: здолати, перемогти. Грецьке pateo ніколи не визначає «бороти». Отже, за грецьким текстом це буде: «смертю смерть стоптав», або (переносно): «здолав» (цебто переміг). Це дослівний переклад з грецького оригіналу. Пор. Луки 8, 5: «Ізиде сіяй сіяти сімене своєго, і єгда сіяше, ово паде при путі, і попрано бисть», – тут дослівне значення слова «поправ», грецьке patesas [katepatete], цебто «потоптане було».

Або ось Книга Пророка Захарії 10, 5, цитую з Острізької Біблії 1581 р., л. 176: «І будут яко храбри, попирающе бреніє на путех в брани»; мій переклад цього місця з гебрейського:

І будуть, немов те лицáрство,

Що топчуть вони (ворогів) на війні,

Як болото на вулицях.

Тут достеменно передане значення слова «поправ»: в тексті старослов’янському попирающе, грецьке patountes, старогебрейське bosim, латинське conculcantes і т. д.

Важливо знати, як встаровинý розуміли це старослов’янське «поправ». Ось «Лексикон Славеноросскій» 1627 р. Памви Беринди, виданий в Києві, останнє слово науки свого часу, і в ньому знаходжу (цитую за другим Кутеїнським виданням 1653 р.) на ст. 112: попра – подоптал, попраніє — подоптаніє; на ст. 117: праніє — вирґанє, битьє, або топтанє ногами. І дає приклад Дії 9, 5, цебто «жестоко ти єсть противу рожну прати», а це буде: «Трудно тобі остюкá топтати (чи: бити ногою)». [Тут у грецькому тексті вжите інше слово, ніж в аналізованім тропарі, а саме:  laktizein, од laktizo – топтати, бити, брикáти.]

Ось у мене «Лексікон сиріч Словесник славенскій», слов’янопольський словник, Почаїв, 1751 р. Тут читаю: попираю – depce, попираніє – deptanie, праніє – wierzganie, deptanie.

Дивлюся ще до «Старослов’янського словника» проф. Івана Огієнка (див. його працю: «Пам’ятки старослов’янської мови X – XI віків», Варшава, 1929 р.), що дає пояснення до слів з XI-го віку, і тут на ст. 457 читаю: попирати – топтати.

Сучасні слов’янські мови майже всі зберегли слово «прати» – топтати, бо це чи не праслав’янське слово. Часте це слово в мові російській. Так, у «Толковый словарь русского языка» за редакцією проф. Д. Н. Ушакова, Москва, 1939 р., т. III, на ст. 587 і 594 знаходжу: «попирать – топтать, стоять, наступив на кого-что-нибудь; переносно: грубо нарушать», і зве це слово книжним риторичним, цебто архаїчним. Дає приклади: «Попрать вражескую землю, попранные права».

У російській мові є ще стародавнє слово «пóприще» – місце, по якому ходять, яке топчуть, утоптане місце, а тепер – сфера діяльности. Було це слово встаровину і в мові українській. В біблійній мові «поприще» – міра довжини, десь на тисячу кроків (див. Псал. 18, 6, Мт. 5, 41 і ін.). Це «поприще» також від прати – топтати.

В українській мові позосталося в загальному ужиткові слово «прати», російське «стирать, мыть», а від нього не мало слів похідних: прало, пратва, пратися, прання, праття і т. ін., див. їх у Словнику Б. Грінченка III, 402. Позосталося в нас і переносне [насправді пéрвíсне] значення – бити, топтати: «Та й зачали пана дяка в чотири киї прати» (Чубинський V, 675), «Добре його ногами випрали» (Київщина). Наше українське «прати» — це перше: топтати ногами, чавити; і при пранні часом справді топчуть ногами, а вже руками – завжди.

Цікаво, що російський Алфавит (Словник), рукопис самого початку XVII ст. на л. 272б дає на слово «прати» недокладне вияснення: устремлятися, летiти, или мыти; видно, авторові цього словника слово було неясне. Він добре використав Лексиса Лавріна Зизанія 1596 р., а в ньому слова «прати» нема, Лексикона ж Памви Беринди 1627 р. він не використав, бо Алфавит написаний десь іще до нього (див. М. Іларіон: Українсько-російський словник початку XVII-го віку, Вінніпег, 1951 р., ст. 20).

Отож, слово «поправ» не має нічого спільного з «побрав-поборов». Це слова різного значення. У Іпатському Літопису під 993 роком (за виданням 1871 р., ст. 84) читаємо: (князь Володимир питає:) «Нiтуть ли такого мужа, иже бы ся ялъ съ печенiжаниномъ братися?» Тут братися – це «боротися». І на цій же сторінці: «Можесь ся съ нимъ бороти». Звідси староукраїнське слово «поборник» – хто бореться за щось; напр., наприкінці «Слова о полку Ігореві» 1187 року: «Здрави, князі і дружина, побаряя за христьяни на поганыя полки». Але зо словом прати це слово нічого спільного не має.

І зовсім безпідставно «Українські Вісті» за 29. IV. 1951 р. на першій сторінці великими літерами подали: «Смертію смерть поборов». Безпідставно й… єретично, бож Христос зо смертю не боровся, але відразу ростоптав її (переміг, здолав), як Бог. [Тут митрополит Іларіон не має рації, бо хоч у Великодньому тропарі справді неслушно вживати слово «поборов», проте в инших богослужбових текстах ідеться саме про боротьбу Христа з дияволом і смертю, напр., у 2-му тропарі 1-ої пісні воскресного канона 3-го гласу: «Побідитель і Одолітель смерти <>, Cей Бог наш, і брався (грец. sumplakeis, од sumpleko бійка, рукопашний бій) с мучителем, вся совоскреси».]

В Іпатському Літопису не попалося мені в очі слово «прати», зате на 310 ст. читаю: «И тако потопташа í (=їх) і многі убіша». Цебто вже новочасне слово замість стародавнього.

Для глибшого зрозуміння «смертію смерть поправ» порівняймо з 1 Кор. 15, 54: «Пожерта бисть смерть побідою», або з 2 Тим. 1, 10: «Разрушившаго убо смерть».

На основі всього вищесказаного, «смертію смерть поправ» Великоднього Тропаря дослівно визначає: «смертю (Своєю) смерть розтоптав (стоптав, потоптав)», або в значенні переносному: «смертю смерть здолав (переміг, подолав)». Але ніколи – поборов.

4. VI. 1951.                  † Іларіон.

Джерело: Слово Істини (Місячник духової культури й рідної мови).Вінніпег, Канада. Липень 1951 р. Ч. 9 (45). Стовп. 17-20.

У квадратних дужках [] подано деякі уточнення і зауваження епископа Луцького і Рівенського Іова (Коновалюка) (УАІПЦ).

 

Пожалуйста, поддержите "Портал-Credo.Ru"!


[ Вернуться к списку ]


Заявление Московской Хельсинкской группы и "Портала-Credo.Ru"









 © Портал-Credo.ru 2002-18 Рейтинг@Mail.ru  Rambler's Top100  Яндекс цитирования